Борись

Вже забули люди,

Їм наказали забути …

Але комусь лише здається,

Що тихо у нас серце б’ється.

Не в куточку всі моляться,

Не в думках з ворогом борються.

Україну в чужі руки не дають,

Війну з ворогом ведуть.

І ти не давай їм дорогу,

Не допускай до свого порогу.

Борись…, і тільки тоді.

Не дамо дороги  війні.

Врятувати неможливо

Крики душі померлого чуєш,

Як його врятувати мудруєш.

Рятуєш життя солдату,

Бо обіцяв його брату.

Але зрозумій не вернути!

Йому життя не повернути.

Залишається лише сказати,

Убивцю не посадять за грати.            

Чужий брат

Постріл… – попали в солдата…

Вбили одного і іншого брата,

Вбили тата, чоловіка і сина…

Не заплаче за ним вірна дружина.

Не  дізнається безстрашний солдат,

Що за ним пішов його брат,

Що загинула вже і дружина,

І нема в живих його сина.

І ніхто не посадить за грати

Убивцю померлого брата.

Останні удари

Серце пробило останні удари

Бандити хлопцю життя зруйнували.

Знаєте ви чи ні – Не боявся він війни,

Що пішов захищати Свою країну і мати.

Але нема воїна в живих

Що не боявся ворогів тих,

Що захищав свою країну

Та свою майбутню дитину.